Як налагодити взаємодію з гіпоактивною дитиною. Розмовляйте з гіпоактивною дитиною завжди спокійно — не кваптеся і не підвищуйте голос. Пам’ятайте, що крик, роздратування, невдоволення ще більше уповільнюють дитину. Якщо її підганяти, вона починає нервувати, і рівень гальмування підвищується. Натомість якщо дати дитині можливість працювати в оптимальному власному темпі, якість і точність її діяльності будуть доволі високими. Налаштовуйте дитину на найближчі події як у щоденному побуті, так і щодо подій наступного дня. Завчасно попереджайте про те, і$оли вона має завершити ту чи ту справу. Або ж надавайте дитині додатковий час для того, щоб вона змогла доробити певне завдання без поспіху або переключитися з одного виду діяльності на інший. Хваліть дитину за те, що вона робить швидко, ефективно і без зволікання. Уникайте ярликів, подібних до того, коли повільних дітей зараховують до категорії ледачих чи із загальмованою реакцією. Натомість навчіться враховувати темп діяльності дитини пі
Публікації
Дитяча агресія
- "Він завжди був ангелом, а тут кусатися почав", "Моя дитина б'ється, що робити!", "Сто раз йому пояснюю, що битися не можна, він все розуміє, але продовжує бити дітей", "Він обзивається поганими словами" - кому знайоме? - Мені знайоме . - Що робити? - Чекати! І пояснювати по сто разів. І вчити висловлювати агресію по іншому. Почнемо з того, що агресія - це нормальний, навіть можна сказати хороший стан, корисний. Агресія дозволяє людині відстоювати свої права, захищати себе, своїх і своє. Це необхідно дорослій людині. Як багато ми всі знаємо людей взагалі нездатних захистити себе. Тому забороняти дитині злість, гнів, накладати табу на ці емоції не можна. Навіть якщо вийде, то або вилізе потім в психосоматики, або піде в аутоагресію (коли дитина заподіює біль собі малюк отримує від природи агресію, але не отримує інструкцій, як з нею бути. І тому б'ється, кусається, обзивається (вербальна агресія).
Ваша дитина йде до школи
«Чи готова моя дитина до школи, до шкільного навчання?». Це головне питання, яке постає перед батьками 6-7-річних дітей. Найчастіше під такою готовністю дорослі вважають вміння дитини читати, рахувати, писати. Але насправді готовність дитини до навчання охоплює значно ширше коло питань. Необхідно одразу означити такі взаємопов'язані поняття як педагогічна і фізіологічна готовності дитини до школи. Педагогічна готовність — це запас знань, умінь і навичок, наявний у дитини на момент вступу до школи. Під цим, як правило, мається на увазі уміння переказувати, читати, рахувати, однак це не дає змоги спрогнозувати успішність навчання навіть на найближчий час. Фізіологічна готовність означає достатній рівень розвитку психофізіологічних (рівень сформованості дрібної моторики), фізіологічних (ріст, вага, кількість постійних зубів) й анатомо-морфологічних функцій і структур дитячого організму, стан здоров'я (фізіо
